- оторочувати
- —————————————————————————————оторо́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оторочувати — ую, уєш, недок., оторочи/ти, рочу/, ро/чиш, док., перех. Обшивати краї одягу, взуття і т. ін. яким небудь іншим матеріалом для оздоблення; облямовувати. || перен. Оточувати, оповивати вузькою смугою чого небудь … Український тлумачний словник
обторочувати — ую, уєш, недок., обторочи/ти, рочу/, рочи/ш, док., перех. Те саме, що оторочувати … Український тлумачний словник
оторочити — див. оторочувати … Український тлумачний словник
оторочування — я, с. Дія за знач. оторочувати … Український тлумачний словник
оторочуватися — ується, недок., оторочи/тися, ро/читься, док. 1) Оповиватися, оточуватися вузькою смугою чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до оторочувати … Український тлумачний словник
торочити — I тороч ити очу/, о/чиш, недок., перех. 1) Висмикувати, витягати нитки з країв тканини, роблячи торочки. 2) Обшивати облямівкою краї одягу, портьєр і т. ін. для оздоби; оторочувати. II тор очити чу, чиш, недок., перех., розм. 1) також без додатка … Український тлумачний словник